Спогад – зброя минулого

 Нещодавно до стін нашої бібліотеки надійшов цінний подарунок від авторського колективу Сергія та Анастасії Глотових, а саме – книга «У вогняному кільці. Оборона Луганського аеропорту», в якій уперше зібрано спогади учасників та очевидців однієї з найгероїчніших і найтрагічніших операцій початку російсько-української війни, що досі лишається маловідомою для більшості українців.

 У книзі описуються не тільки події, пов’язані з утриманням цього об`єкта та прилеглих населених пунктів (квітень-початок вересня 2014 року), а й те, що передувало окупації Луганська (зима-весна 2013-2014 років).

 Команда волонтерів зібрала спогади  військових, волонтерів, місцевих мешканців, працівників міліції та аеропорту, медиків, а також унікальні фотографії та картосхеми, що ілюструють військові операції, які відбувалися навколо летовища. Книга містить коментарі військових дослідників, офіцерів та експертів із аналізом основних подій, а також перелік загиблих українських бійців із різних підрозділів.

 «Це книга із живим серцем, яке складене із частинок зламаних доль. Історії, які торкаються свідомості, змінюють уявлення, наповнюють настрій емоціями, травмованим щастям та повістями реальності. Розгорнувши її ви не побачите слів, проте почуєте тихі голоси і голосне мовчання досвіду. Відчай, хоробрість, мізерні поразки, значні перемоги. Тут є усе, лише варто зазирнути у межі минулого, цілком поринути у ті чи інші події, перетворитись із читача на учасника тих історій, про які не говорили відверто».

Ковальчук Наталія

 «Війна почалась дуже несподівано, неочікувано. Особливо для нашої бригади. Ми були на стадії переформування. У нас тільки створився окремий батальйон у Чернівцях – третій. Але ми укомплектували одну батальйонну тактичну групу, яка вирушила 8 березня по східних регіонах України», – розповідає десантник 80-ї бригади Богдан Дишко.

 «Ситуація загострювалася. По дорозі Краснодон – Луганськ йшло постачання бойовикам. [Уже в травні] місцеві проукраїнські нам таку інформацію передавали. Коли йшли колони, сепаратисти сказали: «Ми з вами воювати зараз не будемо, а будемо тоді, коли будуть сили рівні, коли буде зброя, боєприпаси, артилерія». […] Коли вже почали «Гради» стріляти по нас, артилерія, тоді-то ми зрозуміли: «О, вони вже готові».

Павло ільців, капітан 80 ОАЕМБр

 «… Десь, напевно, за годину часу в сторону терміналу та суміжних споруд прилетіло близько трьох-чотирьох десятків мін. Ще десь через добу чи дві – знов така ж кількість. Здебільшого вони обстрілювали, ми помітили, звечора – десь дев’ята-дванадцята година вечора. І зранку – приблизно з четвертої до сьомої. Було зрозуміло, що не давали звечора поспати – панікувати заставляли, вони думали на психіку надавити. Але ми вже були готові…»

Богдан Дишко, молодший сержант, 80 ОАЕМБр

 Вільного часу у військових було небагато, але вони примудрялися навіть у заблокованому аеропорту знайти розваги. Виявилося, що в одному з приміщень знаходилася ціла бібліотека.

 «Одного дня, коли ще більш-менш спокійно було, прибігає до нас один з наших хлопців – Міша – і так радісно кричить: «Мужики! Я бібліотеку знайшов! Тут бібліотека є! Ось книжку взяв!» А ми йому (постібатись, думаємо, треба): «Так, а ти записався?» – «Куди записався?..» – «Ну ти ж книжку взяв – це ж записатись треба». Він такий: «Точно, це ж надо буде записатись!»

 І ввечері сидять хлопці вже недалеко від бібліотеки, курять. Щось говорять, говорять… І тут із-за угла – вечір так, темнувато – появляється ще один боєць і до цих двох: «Как пройти в библиотеку?». Ті аж перепугались!.. Так і пішла клічка – «Міша-бібліотекар».

Руслан Чубенко, лейтенант, 1 ОТБр

 «Більшість проблем була від зношеності та старості техніки, та й те, що до війни техніка просто стояла роками й обслуговувалась на папері. Деколи танки горіли просто, бо їм замикала проводка.

 Водіїв мені було шкода. В мене було 14 чоловік у групі, всі йшли відпочивати, а водії лізли під БТР підтягувати кардани, доливали масла, робили технічне обслуговування. А через чотири години знову на виїзд… В мене був Стьопа «Малий», я йому казав: «Малий, якщо ми там десь заглохнемо, нам капець, ти сам все бачиш і чуєш, як по броні осколки херачать, так що БТР – хоч цілуй його, роби, що хочеш, але він має нас вивезти». Вже пізніше я зробив по два водії на БТР, щоб хоч трохи зняти навантаження».

Олег Дудич, майор, 80 ОАЕМБр

 «[Одного разу йшли з побратимом по Лутугиному]. Старша бабуся, яка побачила нас, почала плакати, що вона не отримує пенсію і не має за що купити їсти. Я не знаю, хто би що зробив, а ми пішли з тим товаришем, нагрузили мішки, взяли те, що було – консерви, мінеральна вода… […] Ми з ним, йшли по місту, ставали там, і такі кульочки – того, того, того накидали – і ловили дітей, давали продукти і казали нести додому».

Іван Савченко, молодший сержант, 3 БтрО

 І це лише початок сучасної української історії очима героїв… 

Прислухайся. Чуєш? Це мудрість говорить з тобою

 Книга – це притулок для душі, місце у якому знаходиться спокій часу, теплий, затишний дивосвіт, де не відчувається хвилювання буденності, рай ніжних історій та цінного досвіду. У світі реальності легко загубитись, втратити контроль над власним міркуванням, але запах тої чи іншої сторінки наче відроджує твою силу волі, твій запал, розставляє кожну думку на відповідну поличку інтелекту. Спершу, читання заворожує твою свідомість, чим більше ти спілкуєшся із ним, тим важче вирватись із його міцних обіймів мудрості, слова захоплюють у простір безмежжя, немов стоїш над прірвою хвилювання, прискіпливо очікуєш розв’язку сценарію дії, але таємничість теми заколишить твою вразливість прохолодою секретності.

 До стін нашої бібліотеки завітали безцінні скарби знань. Це книги про видатних, славетних геніїв часу, гігантів із нестандартним мисленням, суджень, методів та відкриттів, які змінили уявлення людства про життя.

1. Думати, як Леонардо да Вінчі

 Леонардо да Вінчі, котрий жив більш ніж 500 років тому, – автор знаменитих художніх шедеврів, серед яких «Мона Ліза» і «Таємна вечеря», – вплинув на декілька поколінь художників і мислителів. Він бачив взаємозв’язки між мистецтвом та наукою, був точним і досконалим у своїй роботі та розробив багато методик, які ми продовжуємо використовувати дотепер. Ці чесноти в поєднанні з унікальною уявою дозволили Леонардо да Вінчі зробити винаходи, які на декілька століть випередили свій час. Для широкого кола читачів.

« Як можна описати це серце словами, не заповнивши цілої книги?»

Запис Леонардо да Вінчі поряд з одним з його анатомічних малюнків

2. Думати, як Альберт Ейнштейн

 Відомий в усьому світі Божевільний Професор зі скуйовдженим волоссям думав би інакше, якби в ньому не поєдналися такі унікальні якості, як інтелект, інтуїція та уява, що зробили його генієм. Пропонована книга дає можливість поглянути на події ХХ століття очима видатного вченого, гуманіста, громадського діяча.

« Я ніколи не думаю про майбутнє. Воно настає надто скоро». Альберт Ейнштейн, 1930

3. Думати, як Вінстон Черчилль

 Вінстон Черчилль, який двічі був прем'єр-міністром Великої Британії, назавжди залишиться в пам'яті як видатний лідер, що привів свою країну до перемоги у Другій світовій війні. Його девіз – «Ніколи не здавайтесь!» – та палкі промови по радіо надихали британців чинити запеклий опір нацистській загрозі, коли Британія опинилася сам на сам із ворогом, який окупував усю Європу. Надзвичайно успішний політик був також офіцером збройних сил Великої Британії, журналістом, істориком, письменником, лауреатом Нобелівської премії з літератури.

«Я не мав ані професійної, ані університетської освіти, тому змушений був уривати щось мимохідь». Вінстон Черчилль, 1949

4. Думати, як Стівен Гокінг

 Гокінгова історія – це історія нескінченної перемоги духу над тілом. Коли у двадцять один рік у нього діагностували аміотрофічний латеральний склероз, йому, за прогнозами, лишалося не більше двох років життя. Але він вирішив продовжувати насолоджуватися своїм життям і роботою. Стівен Гокінг завдяки своєму внеску в космологію, зокрема теорії чорних дір, став всесвітньо відомим фізиком, удостоєним посади лукасівського професора математики в Кембриджському університеті, яку колись обіймав сер Ісаак Ньютон.

 Ця захоплива книга розкриє унікальний Гокінговий підхід до вирішення важливих наукових питань, ознайомить зі сміливими ідеями вченого і факторами, які вплинули на формування його особистості та світогляду, а також навчить використовуваним Гокінгом методам та прийомам, які ви зможете застосувати в різних галузях свого життя. Ви також зможете навчитись думати, як Гокінг, який стверджує, що він думає в одинадцяти вимірах. 

« Якщо ти розумієш, як влаштований Всесвіт, ти його, певною мірою, контролюєш». Стівен Гокінг, «Моя коротка історія», 2013

5. Думати, як Стів Джобс

 Титан технологічних інновацій, Стів Джобс думав інакше, ніж усі інші. Він мав ртутну здатність знати, що хотіли люди, перш ніж самі це знали, і, навіть більше, він вмів продавати цю ідею. Його вплив у Силіконовій долині змінив спосіб, яким світ замислювався над технологією. Але як він досяг такого успіху? Якими були його методи? 

 "Думати, як Стів Джобс" розкриває філософію та ретельно відпрацьовані навички, які Джобс використовував в його подорожі до вершини та у консолідації унікального місця Apple у суспільній свідомості. З його думками про інновації, порадами: як знайти натхнення чи представити ідею, рекламу та багато іншого. Ви можете зануритися у розум майстра.

«Ваш час обмежений, не марнуйте його на спроби жити чужим життям. Не дайте гомону чужих думок заглушити ваш власний внутрішній голос. І, найважливіше, наберіться сміливості йти за своїм серцем та інтуїцією». Стів Джобс

Автор книг: Деніел Сміт

Автор публікації: Ковальчук Наталія